Тема. «Славлю свою Україну, єдність її і героїв!»

Мета. Формувати почуття національної свідомості та громадської активності; розширювати світогляд, поглиблювати поняття «Батьківщина»; розвивати пізнавальні інтереси учнів, патріотичні почуття на історичному підґрунті; виховувати гордість за людей, які прославляють і відстоюють неподільність, цілісність, єдність України, любов до рідної землі.   

Обладнання: прапор, синьо-жовті стрічки на рученятах дітей і дорослих, на щічках синьо-жовті сердечка і прапорці; сердечко, на якому будуть запалені свічечки пам’яті Героям України Майдану і АТО.

Епіграф: 

О, як люблю я рідний край,

І в щастя мить, і у негоду …

В. Сосюра

Вчитель. Як не обирають рідну матір, так людина не обирає Батьківщину, але любить її впродовж свого життя. Сьогоднішній захід присвячується найдорожчому, що є в кожного з нас – рідній домівці, рідній землі, неповторній Україні.

Дитино, глянь навкруг, яка твоя земля:

Красива, дивовижна і єдина.

Усе тут дороге: ліс, гори і поля,

Бо це - Вітчизна наша - Україна!

Світ неосяжний, земля велика.

Кожному сонце в своїй стороні.

Краю мій, доле моя сонцелика,

Ти при мені.

Вчитель.

   Це – моя Батьківщина, моя рідна земля, моя Вітчизна – і в житті немає палкішого і священнішого почуття, як любов до неї. Слайд 1

Учень 1.

Батьківщини рідної сади

Нахилились цвітом до води.

Кожна гілка – в сонці, у теплі

Щедро пахне соками землі.

Батьківщини рідної поля –

Нас чарують квітами здаля.

Кожна стежка кличе в дивосвіт,

 Де на росах – наш дитячий слід.

 Батьківщини рідної гаї

Кличуть серце в затінки свої.

Зупинись і слухай солов’я,

І відчуй, що це земля твоя.

Пісня «А на рідній Україні солов’ї» сл.. і муз. Н. Май Слайд 2

Вчитель. Український народ неодноразово принижували, пророкували загибель,

забороняли говорити рідною українською мовою, але хоробрий, відданий своїй Вітчизні він відстоював свою незалежність і залишається миролюбним народом.

Учень 1

Ось небо блакитне і сонце в зеніті!

Моя Україна – найкраща у світі!

Моя Україна – це ліс і озерця,

Безмежні степи і чарівні джерельця.

Красиві пейзажі і гори високі,

Маленькі струмочки і ріки глибокі.

Міста старовинні і замки прекрасні,

Великі будови і дуже сучасні.

Сади чарівні, мальовничії села,

Моя Україна – це пісня весела.

Це щира, багата як світ її мова,

Крилата, така мелодійна, чудова.

Учень 2

Її обереги – верба і калина.

Найкраща у світі – моя Україна.

Бо нам найрідніша Вітчизна і мати!

То як же нам, дітям,її не кохати!

Моя Україна – то козацька слава!
Така волелюбна і мирна держава.

Вона дорога нам, і рідна, і мила,

Бо світ перед нами, як мати відкрила.

Вітчизно свята, дорога Україно,

Для кожного з нас ти у світі – єдина.         

Слайд 3

Вчитель. Є чудовий вислів: «Вітчизна починається з мене…»

 І сьогодні розумієш, який глибокий зміст криється в ньому – це відповідальність, самовіддана праця, самопожертва в ім’я тієї землі, що зростила наших дідів, батьків і нас. Від того, які ми, що корисного робимо залежить, якою буде наша держава, наше сьогодення і наше майбуття.

Учень 3.

Рости, українська дитино,

На щастя, на радість батькам,

На вірність своїй Україні,

На гордість і честь землякам.

Рости, українська дитино,

Під прапором Сонця і Неба.

Люби як життя Україну!

Люби її більше за себе.

Учень 4.

У тебе є, сину,

Велика родина –

Велика-велика сім’я.

Найкраща країна –

Твоя Україна,

Родина твоя і моя.

Калина і м’ята,

І батьківська хата,

Безкрайні пшеничні поля;

Учень 5.

І горда єдина;

Твоя Україна

Так ніжно тобі промовля:

Гордися, мій сину!

Я – вільна, єдина;

Трудящий народ наш, як рій.

Калинова врода

І вічний добробут

У кожній оселі моїй.  Слайд 4

Учень 6.

Ми всі діти українські,

Український славний рід,

Дбаймо, щоб про нас, маленьких,

Добра слава йшла у світ!

Все, що рідне, хай нам буде

Найдорожче і святе,

Рідна віра, рідна мова,

Рідний край нам над усе!

Учень 7.

Присягаєм край наш рідний

Над усе любити.

Рідний народ шанувати

І для нього жити.

Затанцюємо під свисток

Славний танець «Гопачок».

Щоб усі могли радіти,

Як танцюють славно діти.

 Вчитель. Свою історію життя має кожна людина, її рід, село, місто. Кожен з нас йде своєю стежиною життя, а всі стежини нашого народу об’єднуються в історичний шлях нашої держави.

   Чарівна і квітуча наша рідна земля. Омита дощами та слізьми народними, оспівана поетами і возвеличена художниками, музикантами, винахідниками, трудовим народом.

Пісня «Земле, моя земле» сл.. і муз. Н. Май

Учень 8.

Читай і думай, друже мій,

І не цурайся свого роду.

Земля життя мого, й життя моїх батьків,

Історія мого народу.       

Учень 9.

Велика як любов,

Безмежна як кохання,

Душевна, наче пісня солов’я.

Про тебе всі думки і сподівання,

Моя кохана матінко-земля.      

Учень 10.

Земля мого народу,

У спадок дісталась мені.

Гаї кучеряві

І ріки без броду,

А в березі тихі пісні.                

 Вчитель. Наш український народ витримав складні випробування, тяжко жив і боровся за свободу та незалежність.  Він був завжди на своїй землі, наші пращури заселяли територію, на якій ми тепер живемо. Історія нашого народу героїчна, але сьогодні на її території зазіхнув ворог. Україна переживає непрості часи, щоб не стояти на колінах, щоб зберегти своє «Я», щоб зберегти цілісність території, щоб увійти в сучасність, як одній з рівних держав Європи їй потрібно боротися за мир, незалежність і цілісність.

 Для нашого народу соборність – надзвичайно важлива і символічна, адже об’єднання українських земель – це заповітна мрія нашого народу з давніх часів. Ідея всеукраїнської єдності формувалася ще з часів Київської Русі. Ще наші пращури боролися за об’єднання, а сьогодні нависла загроза нашій єдності території.

 Ще за часів князювання Володимира Святославовича, який об’єднав розпорошені землі в єдину давньоруську державу – Київську Русь. З цього часу Київська Русь досягла розквіту і була визнана серед інших держав. Його син Ярослав Мудрий заповідав наступним поколінням:

Учень 11.

Пам’ятайте

мою заповідь одну:

не сваріться, живіть у згоді:

тільки мир збере усе,

а незгода, наче вітер,

все по полю рознесе.

Як не будете всі разом

йти до спільної мети,

ви, державу зруйнувавши,

подастеся у світи.

Ви розгубите ту землю,

що придбали вам батьки,

і тинятиметесь всюди,

як вигнанці й жебраки.

Учень 12.

Люблю я тебе, Україно!

Вічна земля молода,

За тебе піду до загину.

Без тебе немає життя.

Вже час нам брати розумітись,

Немає назад вороття.

Одна в нас родина і віра,

Ми разом – єдина сім’я.

Учень 13.

Упавших борців буде слава,

Вести до намічених мрій,

І вірність до своєї держави

Хай буде законом для всіх.

Люблю я тебе, Україно!

Вічна земля молода,

За тебе піду до загину,

Без тебе не має життя …

Вчитель.  Багата українська земля славними іменами. Це не тільки прадавні першокнязі й славні козацькі гетьмани, кошові та полковники, які стали історичними та культурними символами країни. А це і ті люди, які живуть поруч із нами. Робітники і селяни, поети і вчителі, спортсмени й лікарі, винахідники і раціоналізатори. Люди різних професій, усіх міст і сіл України, які вийшли на Майдан боронити свою честь і гідність. Це патріоти, які загинули під час мирної демонстрації не скорилися: ввійшли в історію, як Небесна сотня. Слайд 5

Учень 14.

Горнусь до тебе, Україно,

Як син до матері, горнусь,

За тебе, рідна і єдина,

Щодня я Богові молюсь.

Щоби послав щасливу долю

Тобі – народу моєму,

Щоб освятив жадану волю,

Що дарував тепер йому.

Горнусь до тебе, Україно,

Щоб нас ніхто не роз’єднав.

Підставлю плечі, щоб калину

У лузі вітер не зламав.

Учень 15.

У нас є лицарі й гетьмани,

Що за собою поведуть,

І вікові глибокі рани

На нашім тілі заживуть.

Молюсь за тебе, Україно,

І свої сили віддаю,

Щоб відродити із руїни

Наш дух і славу бойову.

Очистимо усі джерела,

Дніпро-Славутич оживе,

І заспіваєм: «Ще не вмерла

Вкраїна наша і не вмре!»     Слайд 6

Вчитель.  В мирне життя нашої держави увірвалась підступна війна, вороги

зазіхнули на цілісність нашої Батьківщини. І тепер на сході нашої Вітчизни проливається кров найкращих синів. Вони стали на захист землі нашої, на захист миру в Україні. Вони не жаліють себе заради своєї родини, заради кожного з нас. Нескорені герої нашої славної України вже навічно ввійшли в книгу пам’яті Батьківщини. Слайд 

 Сьогодні з болем в серці звучать рядки Олеся Гончара, який з 14 років став

сиротою і у тривожні роки Великої Вітчизняної війни студентом став на захист

 рідної землі, як і сьогодні чоловіки і молоді юнаки стоять на захисті і виборють світле, мирне небо для нас з вами:

Учень 16.

Як пишуть листи солдати,

Тужливо стає мені.

Кому ж мені написати,

Якій догукнути рідні?

Той - мамі, а той - дружині,

Той – сестрам, а той – братам,

А я напишу Україні,

Сонцю її і степам.

Учень 17.

Сивим, як згадки, могилам,

Що тонуть в імлі голубій,

Шляхам, окутаним пилом,

Якими пішли ми в бій.

…Слово, в бою огрубіле,

У тому краю забрини,

Де вишні в убранні білім

Мене виглядають з війни.      

Вчитель. Сьогодні на захист нашої України стали чоловіки, юнаки, жінки і дівчата. Пишайся ними! Вони оберігають нашу незалежність. Слайд 8, 9

                                                                     Сьогодні хочеться згадати і випускників нашої школи, які також стали на захист нашої країни. Вони  перебували в «гарячих точках» на Донеччині. Дехто з них і зараз продовжує службу в зоні антитерористичної операції.

Це Німченко Олександр Миколайович, Приймак  Олександр Олександрович, Пересунько Анатолій Володимирович,

 Гирич Олександр Олександрович, Яновський Антон Сергійович, Куценов Олександр Сергійович.

Приймак  Олександр Олександрович

02.10.1995 р.н.

Після закінчення 9 класу    Олександрівської ЗШ І-ІІІ ст.№3  Приймак Олександр вступив до      Київського    військового ліцею імені   Івана Богуна. Курсант Національній  академії внутрішніх справ (у даний час заочної форми).    Добровольцем пішов у зону АТО. Бойове хрещення проходив у містах Ізюмі, Красному Лимані, Рубіжному, Булбасівці, Слов’янську, Краматорську. На даний час проходить службу в стрілецькому батальйоні Кіровоградської військової частини №30/11 Національної гвардії України.

Німченко Олександр Миколайович

29.08.1988 р.

У 2005 році Німченко Олександр закінчив Олександрівську ЗШ І-ІІІ   ст. №3 із Золотою медаллю. Цього ж року вступив до Академії Внутрішніх військ МВС України, яку успішно закінчив 2010 року.

25.05.2014 року старший офіцер окремого загону спецпризначення Національної гвардії Німченко О.М. був відряджений для виконання службових бойових завдань у зону АТО.

03.06.2014 року під час бойової операції із звільнення міста Красний Лиман від терористів отримав вогнепально-осколкове поранення. 17 червня 2014 року отримав звання капітана.

Указом Президента від 20.06.2014 року був нагороджений орденом Данила Галицького.

31.01.2015 року отримав позачергове звання майора. На даний час продовжує службу в зоні антитерористичної операції.

Пересунько Анатолій Володимирович

06.06.1988 р.н.

Призваний до учбової служби в лавах Збройних сил України 15 серпня 2014 року, яку проходив на Дніпропетровщині.

Із 13.11.2014 і по даний час перебуває на посаді старшого інструктора артрозвідки у складі 55 артилерійської дивізії ГАВД Запорізької військової частини, що знаходиться під Волновахою Донецької області

 Гирич Олександр Олександрович

01.08.1983 р.н

Випускник Олександрівської ЗШ І-ІІІ ст. №3 2001 року.

У 2006 році закінчив Одеський інститут сухопутних військ і був направлений на службу до військову частину міста Новоград-Волинський.  У 2010 році переведений до Білоцерківської  72-ї окремої механізованої бригади, де й служить на даний час.

Капітан сухопутних військ Збройних сил України, командир  

2-ої механізованої роти 1-го механізованого батальйону Гирич Олександр із 08.03.2014 року був задіяний в АТО на території Донецької та Луганської областей.

На даний час перебуває в «гарячих точках» на Донеччині на посаді замкомбата 30-ї Житомирської механізованої бригади Збройних сил України.

Куценов Олександр Сергійович

 06.05. 1988 р.н

Куценов Олександр навчався в Олександрівській  ЗШ І-ІІІ ст. №3.

2006 року закінчив Кіровоградський професійний ліцей побутового  обслуговування

Із 2006 по 2007 рр. перебував на службі в Збройних силах України.

Працював виконавчим директором оптово- торгівельної бази у м. Кіровограді.

У квітні 2014 р призваний на перепідготовку до Збройних сил, згодом направлений у зону АТО в складі мотострілкової 93 бригади.

Старший солдат Куценов Олександр у зоні бойових дій перевозив військові вантажі, при необхідності брав до рук зброю. Перше бойове хрещення з терористами пройшов у Краснодарі Донецької області.

28 серпня 2014 року під час запеклих боїв під Іловайськом загинув

Учень 18.
Розцвiтай, Україно,
Ти квiтками калини
I рости, Україно, синiв,
Щоб вони тебе милу
Захищати зумiли
Вiд усiх чужакiв-ворогiв.
А дочкам своїм, рiдна,
Ти наказ рознеси всiм,
Щоб синочкiв ростили своїх,
До науки привчали
I добру щоб повчали
Та поваги до рiдних батькiв.
Учень19.
Хай буде Україна
Багата та сильна,
Та щоб горя не знала вона,
Щоб була вона гарна,
Щоб була вона вiльна,
Україно моя чарiвна!..
Нам сам Бог помагає
Й землю благословляє,
В боротьбi за життя нас веде
За свою Батькiвщину,
Бо немає країни
Краще нашої бiльше нiде!..

Вчитель. Серця патріотів перестали битися, захищаючи мир і цілісність нашої Вітчизни! Але вони увійдуть в історію України, залишаться в пам’яті поколінь. Слайд10

Пісня «Моя Україна» сл.. і муз. Н. Май

Вчитель.  Більше ста років тому поет В. Самійленко, що похований в Боярці у

вірші «Україні» виголосив:

 «… і знай, що в час страшний

Твій син тобі не пожаліє крові». 

Боже, які сучасні слова!

Вчитель. А ще Володимир Самійленко сказав:

«Наша славна Україна,
Наше щастя і наш рай,
Чи на світі є країна
Ще миліша за наш край?

І в щасливі й злі години
Ми для неї живемо.
На Вкраїні й для Вкраїни
Будем жити й помремо».

Презентація «Герої – не вмирають!» Слайд11-15

Вшануємо пам'ять загиблих хвилиною мовчання.

Учень 21.

Зупинюся на дорозі, озирнусь навколо,

Побачу рідний дім у злагоді і мирі,

Розправлю плечі, наберу повітря,

Та вільно крикну: «Слава Україні!»

Всі: «Героям Слава!» 

Вчитель. Хочеться від щирого серця

помолитися за нашу Україну, за мир та

єдність її. Помолімося ж за неї!

Вчитель. На закінчення нашого заходу

запалимо свічечки і викладемо у вигляді

сердечка, тим про кого кожен патріот

України з гордістю промовить:

«Герої не вмирають!»